COCAIN 97% Кокаин Columbia Аша

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Та ну, братаны, я вам расскажу, как я последний раз кокаин закладки покупала, и вся правда о двойниках Путина открылась передо мной, как изи. Ветераны этого напряга знают, как клад с грибами можно улететь, и башня совсем не по себе будет, когда все начинает войти втертый у тебя мозг. Жизнь, братишки, настолько интересная штука, что даже не верится, но самое главное - не забудьте вика!

Было это тогда, когда я сидела с братва на нашей любимой скамейке у подъезда и надувала шары, прямо изи. И тут ко мне подходит Димас с его вторым и говорит: "Лера, у меня клад, новенький, хочешь попробовать?". Ну, я, конечно, не могла устоять - думаю, почему бы и нет. Говорю: "Давай клади, мужик!".

Тут прихожу я домой, беру пакетик, и аж дыхание сперло - чарующий запах настоящего кокаина. Закладки, точно не подделка, поближе осмотрела и поняла, что это настоящая шняга. Я уже предвкушала, как моя башня полетит, а все вокруг станет прекрасным и ярким.

Но тут случилось то, что я не ожидала!	Я вдребезги!
Взяла я дозу, насыпала на духовку, ну, по-наркомански, и вдохнула то, что все мои друзья так обожают. Но нет! Хуже не бывает. Я же психанула и поняла, что это вовсе не кокаин. Галлюцинации начались, ветер в моей голове закружился, и я поняла, что втертый я вполне. Грибы это были! Не та закладка, которую я ожидала.	Меня плюнуло сразу в трёх измерениях! Я улетела так, что даже боюсь вспомнить. Мозг взлетел куда-то в космос, а тело осталось на подъезде. Было жутко и никуда не деться, и вика не помогла. Все кривилось перед глазами, и голова казалась башней. Я даже начала думать, что Путин все-таки может иметь двойников.

Я так в ужасе была от всей этой ситуации, что решила позвонить Димасу и сказать ему о его грибной шутке. Выразить свои эмоции мне изи не удалось, я и так дрожала от страха. Затаив дыхание, я слушала голос с другого конца трубки. "Нет, Лера, ты что, я же не могу такое сделать!" - говорил Димас. "Это чистый кокаин, у меня нет грибов!".

Я была в шоке! Мне показалось, что кто-то дурачится, но это был он, Димас, который ушел далеко в наркотическое опьянение. Как такое могло произойти? Все говорили, что он никогда такого не делает.

В общем, братва, я поняла, что в наше время никому нельзя доверять. Ни Димасу, ни Путину. Все вокруг втирают свои истории, а на самом деле у каждого своя правда. Вика и клад могут обмануть даже самых опытных наркоманов. Иначе можете улететь выше, чем надо.

Короче, на этом я заканчиваю свой рассказ. Надеюсь, что моя история поможет кому-то избежать подобных неприятностей. И не забывайте, братва, быть осторожными и не верить всему на слово. Подпись: Лера, бывший наркоман, теперь счастливая и осознанная личность.

Йоу, мои бро! Сегодня поведаю вам историю, как я стал королем улиц и совместил две абсолютно крутые по своему стилю занятия - закладки и чемпионский паркур. Так че, приготовьтесь, братаны, будет огонь! Вообще, все началось с того, что я в один красивый день решил попробовать ускоритель. Типа, все парни на районе рассказывали, что это ультра штука, которая дает тебе суперэнергию и нереальное кайфовое ощущение. Ну я думаю, какая разница, надо попробовать. Поехал я к своему хорошему приятелю и взял у него пару граммиков этого афганского конопля. Это был мой первый опыт, и я был страшно взволнован. Чтобы не пролететь с этими новыми эмоциями на всю жизнь, я сразу себе приготовил небольшой сверток и поехал карабкаться. Ребята, это был абсолютный кайф! Я прыгал, как настоящий гонщик в экшене! С каждым прыжком ощущалось, что я летаю, словно птица-счастливица. А все эти стены, перила и заборы для меня превращались в безопасные мосты для супергероя. Но, конечно, такие удовольствия требовали финансовых вложений. И у меня появился гениальный план - как покрыть расходы на закладки и снаряжение. Никто не любит крысить у своих, но когда речь заходит о моем новом увлечении, я был готов на все. Я решил полностью проникнуться духом паркурового паблика и начал продавать свои знания и навыки. У меня был крутой талант, и я решил его монетизировать. Да и вообще, знания нужно делить с миром, чтобы все понимали, что я - самый нереальный адреналиновый чувак на районе. Не смотря на то, что все было круто, я не забывал и про свои любимые конопляные закладки. Это было что-то нереальное! Бродил по улицам, на крышах, с афганской коноплей в кармане. Сел на иглу прямо на месте, где только что выполнил нереальный трюк. Братаны, это был абсолютный искусственный рай! Но настоящей бомбой для меня стал момент, когда я первый раз попробовал сырой кокаин. Как только он попал в мою кровь, я почувствовал себя настоящим капитаном собственного корабля. Вместо паркура я просто бежал по улицам, словно мегаскоростной человек, который не может остановиться. Я решил вернуться к своей страсти - паркуру, и отказался от всего наркотического. Друзья, могу сказать вам одну вещь: лучше всего поверить в свои силы и стремиться к крутым целям без вредных лавочек. Я из своего опыта понял, что самый настоящий кайф - это быть настоящим гонщиком по жизни. Жить, прыгать и восхищаться окружающим миром. Так что покидайте свои иглы и свертки, садитесь на игру своей судьбы и делайте лучше каждый день. Будьте настоящими героями своей собственной истории! Будьте паркуровыми королями, братаны!